Жовто-чорна оса - суспільна комаха. її смугасте забарвлення попереджає - "обережно, отруйна". Оса харчується садовими і домашніми шкідниками, наприклад, личинками кімнатної мухи.

   Клас - Комахи
   Ряд - Перетинчастокрилі
   Родина - Паперові оси
   Рід/Вид - Vespula vulgaris

   Основні дані:
РОЗМІРИ
Довжина: матка - 20 мм, трутні і робітники - 18 мм.
Форма й колір: всі оси мають однакове жовто-чорне забарвлення, у самок черевце більше, ніж у самців.
Ротовий апарат: гризучого типу.

РОЗМНОЖЕННЯ
Шлюбний період: осінь.
Кількість яєчок: 300 на день.
Інкубаційний період: 4-6 днів, імаго вилуплюються через 2-3 дні після створення кокона.

СПОСІБ ЖИТТЯ
Звички: суспільні.
Їжа: комахи, фрукти і фруктові соки, м'ясні соки.
Тривалість життя: матка 10 місяців, робітники і трутні 4 тижні.

СПОРІДНЕНІ ВИДИ
У Центральній Європі живе близько 60 видів з родини паперових ос. Найбільшим з них є шершень.

Оса звичайна належить до групи суспільних комах, представники якої тримаються великими колоніями. Побудоване маткою гніздо - це чудова будова з матеріалу, що нагадує папір. Оси виробляють його, змішуючи слину з подрібненою деревиною.

САМОЗАХИСТ

Звичайні оси використовують два способи захисту. Пасивним способом є їхнє яскраве попереджувальне забарвлення, що складається з поперечних жовтих і чорних смуг, які відлякують птахів, ящірок і дрібних ссавців. Вороги швидко вчаться пов'язувати цей тип забарвлення з неприємним смаком здобичі і після декількох спроб залишають ос у спокої. Другим, активним способом самозахисту є жало. Жало є заломленою трубкою, на якій немає зазубрин. Після того, як оса встромлює жало у шкіру супротивника і вприскує отруту, вона не гине, тому що легко витягує жало із шкіри і може знову його використовувати.

РОЗМНОЖЕННЯ

Цикл розвитку ос виглядає так. Спаровування відбувається в жовтні. Зазвичай матка злучається з декількома самцями. Вона зберігає їхню сперму в своєму тілі аж до весни. Трутні і робочі оси гинуть незабаром після спаровування. Зиму самки проводять у сплячці. З настанням весни матка залишає місце зимування і вирушає на пошуки зручного для гнізда місця.
Спочатку матка будує декілька комірок, скріплених у вигляді овального стільника і підвішених до гілки або стелі приміщення. У кожну комірку самка відкладає по одному яєчку. Личинок, що вилупилися з яєць, матка годує пережованими комахами. Перед перетворенням на лялечку личинки обвивають комірку павутиною. З незапліднених яєць вилуплюються трутні, а із запліднених, в залежності від їжі, якою годували личинок, матки або неспроможні до розмноження робочі оси.
Щойно з лялечок виходять робітники, самка перестає літати за здобиччю і займається тільки відкладанням яєць. Молоді оси найчастіше вилітають в липні і замінюють матку при годуванні личинок і при будівництві гнізда. Матка присвячує себе виключно відкладанню яєчок. Надалі пошуком їжі для самки і личинок займаються тільки робітники. Під осінь з яєць виходять вже не робочі оси, а самки і самці.

ЇЖА

Навесні та влітку, коли в природі з'являється багато дрібних комах, а серед них - садових та домашніх шкідників, оси стають швидше корисними, ніж шкідливими комахами. Робочі оси висмоктують квітковий нектар і інші солодкі рослинні соки. На початку осені дрібних комах стає дедалі менше, тому у пошуках корму оси забираються в будинки. Функція робітників - вигодовування личинок і добування їжі для матки. Личинки відригують крапельки рідини, якою харчуються робітники.

СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ОСОЮ

Для будівництва гнізда оси вибирають найрізноманітніші місця. Гнізда ос знаходять у дуплах старих дерев в лісі, на гілках дерев, в садовому компості, покинутих норах полівок і мишей, під дахом будинку, на горищі. Нерідко вони прикріплюють гнізда до віконних рам.

ЧИ ТОБІ ВІДОМО, ЩО...

• Оси не рояться. Нові колонії з'являються навесні завдяки тому, що матка відкладає яйця, пестує робітників, і поступово колонія ос збільшується. Наприкінці літа в гнізді з'являється молоде покоління самок і самців, які вирушають у шлюбні польоти. Після запліднення самки впадають в сплячку, а самці гинуть.
• У деяких видів ос у гнізді може знаходитися до 20 тисяч особин.
• Різні види ос на передній частині голови мають чіткий візерунок різної форми, за яким їх легко розрізняють. У оси звичайної цей візерунок своєю формою нагадує якір.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ОСИ

   Крила: дві пари прозорих крил дозволяють швидко і маневрено літати.
   Жало: три пари членистих ніжок, що закінчуються кігтиками, якими оса міцно чіпляється за поверхню.
   Очі: 2 складних, фасеткових ока забезпечують осі добрий зір.
   Ротовий апарат: матки своїми сильними щелепами подрібнюють частинки деревини з дерев або огорож і з отриманої речовини будують гніздо. Гніздо, зроблене з матеріалу, що нагадує папір, утворене системою комірок, в яких матка відкладає яйця.

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ
Звичайна оса і німецька оса найбільше поширені в Центральній Європі. Звичайна оса живе у всій Європі, в помірному кліматичному поясі Азії, Північної Америки і в Мексиці.

ЗБЕРЕЖЕННЯ
Звичайна та німецька оси - досить численні види комах. Близьким родичам ос - шершням - загрожує зникнення їхнього середовища існування.