Постільні клопи ведуть паразитичний спосіб життя, тому вони втратили здатність літати, а їхні крила редукувалися. Ці комахи є активними вночі.

   Клас - Комахи 
   Ряд - Напівжорсткокрилі 
   Родина - Постільні клопи 
   Рід/Вид - Cimex lectularius 

   Основні дані: 
РОЗМІРИ 
Довжина: 5-7 мм, самка більша за самця. 
Ширина: 3-4 мм. 
Тулуб: округле або подовжене, сильно сплощене. 
Ротовий апарат: колючо-смоктальний. 

РОЗМНОЖЕННЯ 
Шлюбний період: у приміщенні весь рік; у природі - влітку. 
Яйця: довжина 1 мм, ширина 0,5 мм; у добу самка відкладає до 12 яєць. 
Вилуплення личинки: залежить від температури, зазвичай від 4-7 днів до місяця. 

СПОСІБ ЖИТТЯ 
Звички: ховаються групами, шукають їжу поодинці. 
Їжа: кров. 
Тривалість життя: 14 місяців. 

СПОРІДНЕНІ ВИДИ 
Інші 30 видів цієї родини. 

   Постільний клоп - близький родич інших клопів. Тільки декілька видів цієї родини паразитує на людині. Інші харчуються кров'ю теплокровних тварин або рослинними соками. Постільний клоп харчується кров'ю. Він виходить зі свого притулку вночі і за запахом, теплом та концентрацією вуглекислого газу знаходить жертву. 

ЇЖА

Ротовий апарат клопів колючо-смоктальний. Він схожий на хоботок. Основна його частина - члениста нижня губа, з жолобком на внутрішній стороні. У жолобку поміщаються верхні та нижні щелепи - манлибула та максила. Вони подібні до тонких щетинок. Зверху хоботок прикритий верхньою губою. За допомогою гострих верхніх і нижніх щелеп комаха легко проколює покриви людського тіла або тіла інших теплокровних тварин і смокче кров. Проколовши шкіру людини, ця комаха виділяє у кров слину, яка викликає в місці укусу сильне печіння і свербіння. Постільні клопи паразитують не тільки на людині, але й на птахах, пищухах та кажанах. Проте основний його "годувальник" - людина. Клоп поселився в приміщеннях і став "вірним супутником" людини. 

ПОСТІЛЬНИЙ КЛОП І ЛЮДИНА

У наші дні постільні клопи зустрічається в усьому світі, а ще порівняно недавно в багатьох країнах про цих комах нічого не знали. Ці паразити завойовували нові країни поступово. Постільний клоп був відомий уже стародавнім грекам і римлянам. У інші європейські країни він потрапив тільки в X столітті. В Англії, де його називали "нічним жахом", він з'явився в XVI столітті. Приблизно в цей же час постільний клоп був завезений до Америки. Найпізніше він з'явився в Середній Азії - сюди постільний клоп потрапив тільки у XIX ст. У наші дні, як і раніше, основним "годувальником" постільних клопів залишається людина. Основний засіб для знищення цих комах - дотримання гігієни та інсектициди. 

СПОСІБ ЖИТТЯ

Вже протягом багатьох століть клопи живуть поряд з людиною. Людина допомогла цьому шкідникові завоювати великий ареал, адже саме люди завезли клопів до Середньої Азії (сюди клопи потрапили під час приходу до Туркестану російських військ) і Америки. Крім того, розселенню клопів сприяв той факт, що вони харчуються кров'ю птахів та кажанів, які також переносять клопів на нові місця проживання. 
У будинках клопи ховаються під шпалерами, в щілинах підлоги, складках матраців, у меблях та інших місцях. Ці комахи ведуть нічний спосіб життя. Часті уколи клопів порушують нормальний сон людини. Постільний клоп виділяє неприємний запах. 

РОЗМНОЖЕННЯ

В опалюваних приміщеннях клопи розмножуються впродовж усього року. У природі ці комахи плодяться тільки в теплу пору року - влітку. Клопи відкладають яйця в тих місцях, де ховаються вдень. 
У середньому кожна самка відкладає біля 12 яєць на день. Час розвитку яєць тісно пов'язаний з температурою повітря. Чим тепліше в приміщенні, тим швидше з яєць виходять личинки, а з личинок - розвивається доросла особина. Крім того, активність дорослих комах і їхній апетит також тісно пов'язані з температурою. У теплі вони набагато активніше смокчуть кров, а відтак - дають більше потомства. Залежно від умов яйця розвиваються чотири-сім днів або декілька місяців. При температурі нижче +10°С їхній розвиток припиняється, а якщо температура опускається нижче -4°С, вони гинуть. Розвиток личинок, відповідно, триває від 28 днів до 8 тижнів. Лля того, щоб личинка росла, вона повинна нассатися крові, без цього чергова линька затримується (іноді розвиток зупиняється навіть на 18 місяців). Голодні личинки клопа не ростуть, але, поївши, відразу ж значно збільшуються в розмірах. Новонароджені можуть обходитися без їжі близько двох місяців. Личинки линяють до досягнення розмірів дорослої особини. 
 

ДЕЯКІ ЦІКАВІ ФАКТИ:

• Залізні ліжка з'явилися як один із засобів профілактики постільних клопів. У таких ліжках небагато місць, де ці комахи могли б сховатися.
• Одного разу зоологові вдалося протягом години зловити в кімнаті 890 постільних клопів (це було в одному російському місті). Проте в інших приміщеннях цієї ж квартири комах не було.
• Ледве з'явившись на світ, постільні клопи можуть проколювати шкіру людини і виділяти в кров слину, що викликає печіння і свербіння.
• У клопів є спеціальна залоза, що виробляє пахучий секрет. Саме тому присутність комахи можна виявити за специфічним запахом. Запахи постільні клопи використовують як сигнали тривоги.

ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ПОСТІЛЬНОГО КЛОПА

   Перед їдою: тіло овальне або кругле, сплощене. 
   Клоп, що нассався крові: кров наповнює оболонку тіла клопа, тому вона збільшується в розмірах. 
   Ротовий апарат: колючо-смоктальний. Має вид хоботка, що відходить від переднього краю голови і не зростається з переднегрудьми. Основна частина хоботка - члениста нижня губа. 
   Крила: зредуковані (сильно скорочені). Комаха не літає, але швидко повзає. 
   Доросла комаха (імаго): округле, сильно сплощене тіло зі скороченими надкриллями. Тіло вкрите короткими бурими волосками. Забарвлення тіла червонувато-буре. 

МІСЦЯ ПРОЖИВАННЯ 
У наші дні постільний клоп живе на всіх континентах. Його батьківщина - країни Середземномор'я. У XI ст. він уже жив у Європі, а в XVI ст. - в Америці. У Середній Азії постільний клоп з'явився в середині XIX століття. 

ЗБЕРЕЖЕННЯ 
Ці комахи тісно пов'язані з житлом людини. Постільні клопи паразитують на людях, тому людина знищує цю комаху.